З березня державна програма стимулювання споживання українських товарів виходить на новий етап розвитку. Уряд трансформує модель «Національного кешбеку» — від універсальної системи повернення коштів до диференційованої економічної політики, спрямованої на точкову підтримку галузей із високою конкуренцією з імпортом. Фактично йдеться не просто про зміну відсотків бонусів для споживачів, а про запуск інструмента структурного впливу на внутрішній ринок. Пише today.ua
До кінця лютого діє базовий механізм: 10% кешбеку на всі українські товари, що беруть участь у програмі. Починаючи з 1 березня, система стає градуйованою. Розмір повернення залежатиме від категорії продукції та конкурентного середовища відповідного сегмента.
Максимальний рівень компенсації — 15% — передбачено для категорій, де імпорт перевищує 35% ринку. До цієї групи належать переважно непродовольчі товари: одяг, взуття, косметика, побутова хімія, товари для дому, продукція для тварин, канцелярія. Додатково під підвищений кешбек потрапляють окремі продовольчі позиції, зокрема сири, деякі макаронні вироби та крупи. Логіка рішення очевидна: стимулювати споживчий попит саме там, де українським виробникам найскладніше конкурувати з іноземними брендами.
Натомість для сегментів із уже сформованою домінантною часткою локального виробництва передбачено базову ставку 5%. Йдеться про категорії масового щоденного споживання — хліб, м’ясо, більшість молочних продуктів, яйця, олію, овочі, фрукти, рибу, консервацію, напої, солодощі, снеки, соуси, лікарські засоби та товари для садівництва. У цих нішах державна підтримка носить радше стимулюючий, ніж компенсаційний характер, оскільки внутрішній виробник уже має сильні позиції.
Контроль участі товару в програмі та визначення відсотка повернення інтегровано в цифрову екосистему. Перевірка доступна через сканер штрихкоду в застосунку «Дія», що фактично переводить механіку кешбеку в режим миттєвої аналітики для споживача. Накопичені кошти можуть бути використані не лише для повторних покупок українських товарів, а й для оплати комунальних послуг, поштових сервісів або благодійних донатів на підтримку військових. Таким чином програма одночасно виконує функції економічного стимулятора та соціального інструмента.
Стратегічно реформа означає перехід від горизонтальної державної підтримки до селективної. Уряд фактично застосовує принцип індустріальної політики через споживчий попит, спрямовуючи фінансові стимули в найбільш уразливі сегменти ринку. Це наближає механіку програми до моделей, які використовуються в розвинених економіках для захисту національних виробників без прямого субсидування бізнесу.
З моменту запуску у жовтні 2024 року українці придбали вітчизняної продукції більш ніж на 63 млрд грн у межах програми. Цей показник демонструє, що кешбек перестав бути маркетинговим експериментом і перетворився на повноцінний інструмент макроекономічної політики попиту.
Ключовий висновок для бізнесу очевидний: нова модель формує конкурентну перевагу для компаній, що працюють у сегментах із високою часткою імпорту. Саме вони отримують максимальний стимулюючий ефект і потенційно зможуть швидше нарощувати ринкову частку.
Фактично держава починає використовувати споживчу поведінку громадян як важіль індустріального розвитку. І якщо перша версія програми була інструментом підтримки внутрішнього виробника загалом, то оновлена модель — це вже механізм точкового економічного програмування ринку.
Джерело інформації та фото: today.ua
