Чи бачить податкова всі перекази на банківській картці? Чи може ДПС попросити банк показати, від кого надходили гроші, скільки їх було та на що вони витрачалися? Навколо цього питання багато міфів. Пише today.ua

Насправді між інформацією про наявність рахунку та повною банківською випискою є принципова юридична різниця. Податкова не отримує автоматичного необмеженого доступу до історії операцій кожної фізичної особи.

Однак у передбачених законом ситуаціях ДПС може звернутися до суду і домогтися розкриття банківської таємниці — аж до інформації про конкретні надходження, списання, дати, суми та призначення платежів. Судова практика 2026 року показує, що такий механізм реально працює. Але працює він не автоматично: податковій потрібно довести, навіщо їй потрібні ці дані.

Що податкова може дізнатися без повної банківської виписки

Закон України «Про банки і банківську діяльність» дозволяє банкам розкривати ДПС на її запит інформацію, зокрема, про наявність банківських рахунків та електронних гаманців.

Тобто сама інформація про те, що рахунок існує, не перебуває за тим самим рівнем захисту від ДПС, що й повна історія руху грошей. Крім того, щодо ФОП та інших самозайнятих осіб банки повідомляють контролюючі органи про відкриття та закриття відповідних рахунків у порядку, передбаченому Податковим кодексом.

Але знати, що рахунок існує, і бачити всі його операції — зовсім не одне й те саме.

Щоб побачити рух коштів, ДПС може знадобитися суд

Підпункт 20.1.5 Податкового кодексу передбачає право контролюючих органів отримувати на підставі рішення суду інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках.

І це вже значно детальніша інформація. У конкретному судовому рішенні банк може бути зобов’язаний передати податковій:

• дати операцій;
• суми надходжень і списань;
• призначення платежів;
• дані про контрагентів;
• інформацію за конкретними рахунками;
• операції за визначений судом період.

Саме такий обсяг інформації, наприклад, отримала ДПС у справі №757/21349/26-ц.

Реальний приклад 2026 року: суд дозволив розкрити рух грошей

30 червня 2026 року Печерський районний суд Києва розглянув заяву ГУ ДПС у Запорізькій області щодо розкриття ПриватБанком банківської таємниці. Справа стосувалася фізичної особи, яка раніше здійснювала підприємницьку діяльність.

Після припинення ФОП податкова мала провести документальну позапланову перевірку. Однак контролери не змогли її розпочати.

За матеріалами справи, працівники ДПС неодноразово виходили за податковою адресою, складали акт про неможливість проведення перевірки, зверталися щодо встановлення місцезнаходження особи та намагалися отримати необхідну інформацію іншими способами.

Банк на запит податкової не надав детальні дані про рух грошей, оскільки вони становлять банківську таємницю. Тоді ДПС звернулася до суду.

Що саме суд дозволив отримати

Суд заяву податкової задовольнив. ПриватБанк зобов’язали надати інформацію про рух коштів за визначеними рахунками та періодами.

До інформації увійшли:

• дати операцій;
• суми платежів;
• призначення платежів;
• найменування контрагентів;
• їхні ідентифікаційні дані.

Тобто йдеться вже фактично про детальну картину руху грошей, необхідну для податкової перевірки.

Ще одна справа: дані мав відкрити Універсал Банк

Є й інший показовий приклад. У справі №758/6459/26 Подільський районний суд Києва задовольнив заяву ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов’язав Універсал Банк розкрити інформацію, що містить банківську таємницю.

Офіційна сторінка суду підтверджує, що рішення було винесене 28 квітня 2026 року, а заява ДПС була задоволена. Тобто звернення податкової до суду за банківськими даними — не теоретичний механізм, а реальна практика.

Але суд не завжди стає на бік податкової

І це дуже важлива частина теми. Сам факт звернення ДПС до суду не означає автоматичного розкриття рахунку. Податкова повинна обґрунтувати необхідність отримання інформації.

Показовою є справа №206/6133/24, яку у квітні 2026 року розглянув Верховний Суд. ГУ ДПС у Хмельницькій області хотіло отримати банківську інформацію щодо фізичної особи. Але суди встановили, що податкова не надала достатніх доказів того, що платника належним чином повідомили про необхідність подати документи та пояснення, а він відмовився це зробити.

У результаті в розкритті банківської таємниці відмовили. Верховний Суд погодився з таким висновком.

Це принциповий момент:

банківська таємниця не скасовується лише тому, що ДПС захотіла отримати виписку.

Що фактично оцінює суд

Із судової практики видно, що значення мають не просто підозри контролюючого органу, а конкретні обставини.

Наприклад, чи існують законні підстави для перевірки, чи намагалася ДПС отримати документи у самого платника, чи був платник належним чином повідомлений, чи реально проведення перевірки стало неможливим без банківської інформації та чи відповідає запитуваний період періоду перевірки.

Тому дві зовні схожі справи можуть завершитися по-різному. В одній банк зобов’яжуть передати виписки. В іншій податковій відмовлять.

Чи означає це, що податкова бачить усі перекази з картки

Ні.

Це, мабуть, найважливіший висновок. Наявність у ДПС передбачених законом інформаційних повноважень не означає постійного онлайн-доступу податківців до історії особистої картки кожного українця.

Не працює це і за схемою:

«податкова відкрила програму → ввела ІПН → побачила всі покупки та перекази».

Дані про конкретні операції належать до банківської таємниці, а їх розкриття відбувається в межах визначених законом процедур. Для інформації про обсяг і рух коштів Податковий кодекс прямо передбачає судове рішення.

Але P2P-перекази не є «невидимими»

Інша крайність — вважати, що гроші на особистій картці взагалі неможливо перевірити. Це також помилка.

Якщо виникають законні підстави для перевірки і суд дозволяє розкрити банківську таємницю, ДПС може отримати детальну історію операцій за визначений період. А далі вже виникає питання:

що це були за гроші та чи повинні вони були оподатковуватися.

Сам факт переказу між двома фізособами автоматично не означає порушення.

Переказ може бути:

• поверненням боргу;
• подарунком;
• переказом між власними рахунками;
• спільними сімейними витратами;
• поверненням коштів;
• доходом від продажу особистої речі;
• підприємницькою виручкою;
• іншим видом доходу.

Для оподаткування важлива економічна сутність операції, а не лише факт зарахування грошей на картку.

Найбільший ризик — систематичні надходження без зрозумілого походження

Особливу увагу варто звернути тим, хто фактично веде бізнес через особисту банківську картку.

Наприклад, регулярно:

• продає товари через Instagram, OLX або маркетплейси;
• приймає оплату за послуги;
• отримує десятки однотипних переказів від клієнтів;
• приймає підприємницьку виручку на особистий рахунок замість рахунку ФОП.

У такій ситуації проблема не в тому, що «на картку прийшли гроші».

Питання полягає в тому, чи є ці кошти доходом від систематичної господарської діяльності, як ця діяльність оформлена і чи сплачені з доходу належні податки. Податкова вже має судові спори щодо оподаткування доходів, отриманих фізособами через P2P-перекази, що підтверджує актуальність цієї проблеми.

Закриття ФОП не закриває питання з податковою автоматично

Судова справа №757/21349/26-ц показова ще з однієї причини. Фізична особа вже припинила підприємницьку діяльність. Але це не означало, що попередні податкові періоди автоматично перестали цікавити ДПС.

У матеріалах рішення прямо зазначалося, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватися в контролюючих органах як платник податків, який раніше отримував підприємницькі доходи.

Тому логіка: «ФОП закрив — старі операції більше ніхто не перевірить» не працює.

Ігнорувати листи ДПС — погана стратегія

Судова практика показує ще один практичний висновок. Якщо контролюючий орган законно запитує документи або намагається провести перевірку, повне ігнорування комунікації може лише погіршити ситуацію.

У справі, де Верховний Суд став на бік платника, одним із ключових аргументів була якраз відсутність доказів належного повідомлення платника та його відмови надати інформацію. А в справі, де ДПС отримала доступ, податкова змогла показати суду цілий комплекс дій, здійснених до звернення за банківською таємницею.

Тому захищати свої інтереси краще документами та юридично правильною комунікацією, а не стратегією «не відкривати й нічого не відповідати».

Якщо ДПС надіслала запит — не потрібно одразу віддавати все

І протилежна крайність теж неправильна. Отримання листа від податкової не означає, що потрібно без аналізу передавати будь-які документи, які у вас попросили.

Спочатку потрібно перевірити:

• чи є законна підстава запиту;
• за який період вимагають інформацію;
• які саме документи запитують;
• чи належним чином оформлений документ;
• у який строк потрібно відповісти;
• чи є підстави для обов’язкового надання інформації.

Для бізнесу найкраща тактика — не ігнорування й не паніка, а юридично контрольована відповідь.

Головне: банківська таємниця працює, але вона не абсолютна

Українське законодавство продовжує захищати інформацію про операції клієнтів банків. Водночас банківська таємниця не є абсолютною забороною на доступ держави до даних. Якщо є передбачені законом підстави, контролюючий орган може звернутися до суду.

А суд уже оцінює, чи дійсно розкриття інформації є необхідним та обґрунтованим.

Тому правильна відповідь на популярне питання «чи бачить податкова мою банківську картку?» звучить так:

ДПС не має необмеженого автоматичного доступу до історії всіх ваших операцій. Але за наявності законних підстав податкова може через суд отримати детальні дані про рух коштів за конкретними рахунками та періодами.

Питання	Відповідь
Чи може ДПС дізнатися про наявність рахунку?	Так, у передбаченому законом порядку
Чи бачить ДПС автоматично всі операції?	Ні
Чи може отримати рух коштів?	Так, зокрема на підставі рішення суду
Що може бути у виписці	суми, дати, призначення платежів, контрагенти
Чи завжди суд дозволяє доступ?	Ні
Чи можна перевіряти колишнього ФОП?	Так, припинення ФОП не скасовує податкові зобов’язання за минулі періоди
Чи є будь-який P2P-переказ доходом?	Ні, важлива природа платежу
Чи варто ігнорувати законний запит ДПС?	Ні

FAQ

Чи може податкова без суду побачити баланс моєї особистої картки?

Наявність рахунків і детальна інформація про рух коштів — різні категорії даних. Для отримання податковою інформації про обсяг та обіг коштів Податковий кодекс передбачає рішення суду.

Чи оподатковуються всі перекази на картку?

Ні. Сам факт зарахування коштів не визначає автоматично податкове зобов’язання. Потрібно встановити природу платежу.

Якщо клієнти платять мені на особисту картку, це ризик?

Якщо йдеться про систематичну оплату товарів або послуг у межах підприємницької діяльності — таку модель варто переглянути. Особистий рахунок не повинен використовуватися як заміна належно оформленого підприємницького приймання платежів.

Якщо я закрив ФОП, перевірки вже неможливі?

Ні. Податкова може перевіряти періоди, у яких особа здійснювала підприємницьку діяльність, у межах передбачених законом процедур. Судова практика 2026 року це підтверджує.

Чи може суд відмовити ДПС?

Так. У квітні 2026 року Верховний Суд залишив у силі відмову у розкритті банківської таємниці, оскільки контролюючий орган не довів належного повідомлення платника та необхідності такого заходу.

Джерело інформації та фото: today.ua