На українському ринку картоплі виникла парадоксальна ситуація. У серпні ціни падають, пропозиція швидко збільшується, а виробники активно копають урожай. Здавалося б, говорити про можливий дефіцит зараз нелогічно, але саме нинішнє здешевлення може бути тимчасовим. Пише today.ua
Експерти плодоовочевого ринку попереджають: основна проблема сезону 2026/27 може проявитися не восени, а взимку та особливо навесні 2027 року, коли на ринку почне скорочуватися кількість якісної картоплі, придатної для тривалого зберігання.
За прогнозом директорки з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерини Звєрєвої, у грудні–лютому ціни можуть зрости приблизно на 25–40%.
Зараз усе виглядає навпаки: картопля дешевшає
Станом на 20 серпня 2026 року українські господарства пропонували картоплю переважно по 6–12 грн за кілограм. За тиждень ціни знизилися приблизно на 14%.
А порівняно з аналогічним періодом минулого року картопля була в середньому приблизно на 37% дешевшою. Причина проста — сезон.
Масове збирання врожаю збільшує пропозицію майже щодня. Частина фермерів не має достатніх сховищ і змушена продавати продукцію відразу після копання.
У результаті на ринок одночасно потрапляє велика кількість картоплі, що тисне на ціну.
Чому дешева картопля в серпні ще нічого не гарантує
Головна помилка — оцінювати весь сезон за ціною під час збору. Картоплі восени фізично може бути багато. Але зовсім інше питання — скільки з цієї продукції залишиться товарною після кількох місяців зберігання. Саме тут і виникає основний ризик.
Частина врожаю:
- не має достатньої якості для тривалого зберігання;
- може втрачати товарний вигляд;
- зберігатиметься у непрофесійних умовах;
- буде реалізована одразу після збирання;
- просто не доживе у хорошій якості до березня–квітня.
Тому Україна може отримати нормальний валовий урожай восени, але водночас зіткнутися з нестачею якісної товарної картоплі наприкінці сезону.
Спека вдарила саме тоді, коли формувалися бульби
Одна з головних проблем сезону — погода. Критичні фази розвитку картоплі у багатьох областях припали на дефіцит вологи та періоди дуже високих температур.
Йдеться про:
- бутонізацію;
- цвітіння;
- початок формування бульб.
За словами Катерини Звєрєвої, за тривалих температур понад +35…+37°C рослина фактично переходить у режим виживання. Замість активного нарощування бульб значна частина води витрачається на охолодження та транспірацію. Через це приріст урожаю сповільнюється.
Навіть полив не завжди повністю рятував
Ситуація в окремих господарствах виявилася настільки складною, що втрати фіксували навіть на зрошенні. За даними, які наводить Delo.ua, Інститут картоплярства фіксував близько 7 т/га втрат після шестиденного температурного стресу навіть на поливних площах.
На богарних землях, тобто без штучного поливу, втрати могли бути значно більшими. Особливо це стосується легких ґрунтів, які швидше втрачають вологу.
Але говорити про мінус 30% урожаю поки рано
При цьому експерти закликають не перебільшувати масштаб проблеми. Твердження про те, що Україна вже втратила третину врожаю картоплі, зараз не можна вважати підтвердженим. Масове збирання середніх і пізніх сортів ще не завершилося, а врожайність дуже сильно відрізняється навіть між сусідніми господарствами.
Результат залежить від:
- сорту;
- якості посадкового матеріалу;
- строків посадки;
- ґрунту;
- наявності зрошення;
- фази розвитку, на яку припала спека;
- технології живлення та захисту.
Тому два господарства буквально в одному районі можуть отримати принципово різний результат.
Ті, хто мав полив, опинилися у значно кращому становищі
Сезон 2026 року ще раз показав, що вода стає одним із ключових ресурсів для професійного картоплярства. Особливо у центральних і південних регіонах.
За словами Звєрєвої, окремі виробники вже прямо говорять: без гарантованого зрошення промислове вирощування картоплі в центральній частині країни стає дедалі ризикованішим. Навіть традиційно комфортніші для картоплі Львівщина та Чернігівщина поступово відчувають кліматичний тиск. І частина господарств на заході також уже замислюється над зрошенням.
Чому проблема зі сховищами така важлива
Ще один ключовий фактор — інфраструктура. Виростити картоплю недостатньо.
Її потрібно:
- зберігати 6–9 місяців;
- контролювати температуру;
- контролювати вологість;
- вентилювати;
- калібрувати;
- сортувати;
- упаковувати;
- підтримувати стабільну якість партії.
І саме на цьому етапі в Україні є серйозне вузьке місце. У багатьох виробників просто немає сучасних професійних сховищ. Тому вони змушені продавати продукцію відразу після збору — саме тоді, коли пропозиція максимальна, а ціна найнижча.
У результаті ринок може розділитися на дві картоплі
Сезон 2026/27 потенційно може дуже добре показати різницю між:
картоплею просто «з поля»
та
якісною картоплею з професійного сховища.
Восени першої може бути багато. А взимку друга може стати дефіцитнішою й значно дорожчою. Саме тому експерти очікують збільшення цінового розриву між продукцією різної якості та здатності до зберігання.
Коли ціни можуть почати зростати
Найбільш показовим періодом сезону експерти вважають не вересень. Основні зміни можуть початися ближче до кінця осені. До цього часу частина продукції, яку виробники не можуть довго зберігати, уже буде продана.
Після цього пропозиція почне скорочуватися. Найбільший ризик — грудень–лютий, коли, за прогнозом Звєрєвої, ціни можуть зрости приблизно на 25–40%.
А найскладніша ситуація може виникнути вже у березні–квітні 2027 року. Саме тоді стане зрозуміло, скільки якісної картоплі реально вдалося зберегти.
Навесні Україна потенційно може знову піти в імпорт
Якщо якісної товарної продукції у сховищах залишиться недостатньо, дефіцит доведеться компенсувати імпортом. І тут виникає ще один парадокс. Україна може мати нормальний власний урожай восени, але все одно купувати картоплю за кордоном навесні.
Причина — не обов’язково недостатня кількість вирощених тонн. Проблемою може бути саме відсутність достатньої кількості картоплі, яка:
- пережила зиму;
- зберегла якість;
- відповідає вимогам торговельних мереж;
- має стабільну фракцію;
- може постачатися великими партіями.
Саме цю структурну проблему й називають одним із головних ризиків сезону.
Що це означає для фермерів
Для професійних виробників нинішня ситуація має дві сторони. З одного боку, у період масового збирання низька ціна створює тиск на маржинальність. З іншого — ті господарства, які мають якісні сховища та можливість утримувати продукцію до зими й весни, потенційно можуть отримати значно кращу ціну пізніше.
Тобто інвестиція у зберігання поступово стає такою ж важливою, як сама технологія вирощування. Фактично прибуток дедалі більше залежатиме не лише від питання:
«скільки тонн зібрали з гектара?»
а й від:
«скільки якісних тонн залишилося у березні?»
Чого чекати споживачам
Восени підстав для паніки немає. Масове збирання підтримуватиме високу пропозицію, тому фізичного дефіциту картоплі найближчим часом експерти не прогнозують. Але взимку ситуація може поступово змінюватися.
Ціна залежатиме від:
- фактичного валового врожаю;
- якості бульб;
- втрат під час зберігання;
- обсягів продукції у професійних сховищах;
- попиту;
- можливого імпорту.
Тому прогноз +25–40% варто сприймати саме як сценарій, а не гарантоване майбутнє подорожчання.
Головний висновок сезону
Ситуація з картоплею у 2026 році показує дуже важливу річ. Для сучасного овочевого ринку недостатньо просто зібрати великий урожай. Потрібно ще зберегти його у товарному стані до моменту, коли він реально потрібен споживачу.
Саме тому головний ризик цієї зими — не повна відсутність картоплі. Головний ризик — нестача якісної картоплі, придатної для продажу після кількох місяців зберігання. І якщо цей сценарій реалізується, нинішні 6–12 грн за кілограм восени можуть виглядати дуже далекими від зимових цін.
Джерело інформації та фото: today.ua
