Україна стоїть на порозі одного з наймасштабніших соціально-економічних перетворень за десятиліття. Після війни, депопуляції та масової міграції уряд і бізнес дедалі відвертіше говорять про нову реальність: країну очікує наплив іноземних працівників із третіх країн. Їх може бути до одного мільйона — і вони частково замінять українців, які загинули або виїхали за кордон. Пише today.ua
Робочі руки зникають
Сьогодні Україна відчуває найгострішу нестачу кадрів за всю новітню історію. Особливо критична ситуація — у будівництві, агросекторі, логістиці та сфері послуг. За оцінками Торгово-промислової палати, лише в будівельній галузі бракує понад 300 тисяч працівників.
«Український бізнес змушений завозити робочу силу. Процес уже почався, хоч і повільно — через складні дозволи та витрати на легалізацію іноземців», — пояснює Михайло Непран, перший віцепрезидент ТПП України.
За його словами, оформлення дозволів на працевлаштування може тривати до пів року, але зі зростанням попиту цей процес стане масовим і системним.
Нові робітники – з Бангладеш, Пакистану та Азії
Мова не про громадян ЄС — європейці не приїдуть працювати в Україну за нинішніх умов. Зате жителі Бангладеш, Пакистану, Індії та країн Середньої Азії вже розглядають Україну як привабливий напрямок.
«Для людей із Бангладеш чи Узбекистану зарплата в $400–500 — це шанс змінити життя. Для України — це можливість втримати виробництво», — каже Непран.
На першому етапі йдеться про технічні спеціальності — складські робітники, підсобники на будівництві, водії, вантажники, працівники сервісу. Висококваліфікованих кадрів поки що не очікують.
Від тимчасових заробітчан до нових громадян
Україна поки не має чіткої міграційної стратегії, але питання інтеграції іноземних працівників уже стоїть на порядку денному. Експерти наголошують: успіх залежатиме від того, чи зможе держава створити програми адаптації — мовні курси, ознайомлення з історією, культурою, правилами співжиття.
«Якщо людина приїде, попрацює й поїде — це одна історія. Якщо вона захоче залишитись — держава має допомогти їй стати частиною українського суспільства», — зазначає Непран.
Подібні інтеграційні програми вже працюють у Польщі, Чехії та Литві — країнах, які пережили демографічні кризи й сьогодні будують мультикультурні ринки праці.
Демографічна ціна війни
За оцінками демографів, Україна втратила понад 7 мільйонів працездатних громадян — частина загинула, частина виїхала й не планує повертатися найближчим часом. Це створює структурну дірку на ринку праці, яку неможливо заповнити лише внутрішніми ресурсами.
«Кожне робоче місце, яке залишив українець, потенційно займає іноземець», — зазначає бізнес-омбудсмен Роман Ващук.
Політичний розкол: імпорт працівників чи повернення українців?
Питання трудової міграції вже викликає суперечки серед політиків. Колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що залучення іноземців — єдиний реальний шлях підтримати економіку в умовах дефіциту робочої сили. Водночас голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев переконаний, що держава має зробити все можливе, щоб повернути українців, а не «імпортувати робочу силу з бідних країн».
Проте реальність підказує інше: без притоку іноземних працівників Україна ризикує втратити конкурентоспроможність, особливо у виробничому секторі.
Новий соціальний порядок
Прихід великої кількості мігрантів — не лише економічний, а й культурний виклик. Україна, яка десятиліттями була країною-експортером робочої сили, тепер сама може стати регіональним магнітом для працівників із Глобального Півдня. Це вимагатиме нової політики — від адаптації законодавства до зміни суспільного дискурсу. Питання вже не в тому, чи з’являться мігранти, а як швидко і як якісно Україна зможе інтегрувати їх у свою економіку та культуру.
Джерело інформації та фото: today.ua
