Україна починає будувати національну систему food banking — механізм, за якого придатні до споживання, але нереалізовані продукти не утилізуватимуться, а передаватимуться тим, хто потребує допомоги. Перший етап уже стартував: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства та Українська федерація банків продовольства підписали меморандум про співпрацю. Уряд прямо заявляє, що далі готуватимуть окремий закон і зміни до податкових та екологічних правил. Пише today.ua
Чому ця система з’являється саме зараз
Аргументи у держави доволі жорсткі. За оцінками Мінекономіки, щороку в Україні утилізується до 2,5–2,7 млн тонн продовольства, значна частина якого ще придатна до споживання. Водночас понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги. Тобто країна одночасно має і масштабні харчові втрати, і мільйони людей, для яких питання базового доступу до їжі залишається критичним.
Саме тому у владі подають food banking не лише як соціальну ініціативу, а як раціональний інструмент продовольчої безпеки. Логіка проста: те, що сьогодні стає витратами на утилізацію, завтра може стати реальною підтримкою для вразливих людей.
Як працюватиме система
Базова модель уже окреслена. Виробники продуктів, переробники та торговельні мережі зможуть передавати нереалізовані, але безпечні харчі до банків продовольства. Це неприбуткові структури, які відповідатимуть за:
- приймання продуктів;
- сортування;
- зберігання;
- формування наборів;
- подальшу безоплатну передачу соціально вразливим групам.
Тобто сам бізнес не роздаватиме продукти напряму “з полиці в руки”. Для цього створюється проміжна інфраструктура — продовольчі банки, які мають працювати як професійний міст між ритейлом і людьми, що потребують підтримки.
Хто зможе отримувати продукти безкоштовно
Офіційно держава поки не оприлюднила остаточний вичерпний реєстр категорій, які отримуватимуть продукти через нову систему. Але в урядових комунікаціях прямо зазначається, що йдеться про соціально вразливі групи населення, а серед тих, хто сьогодні найбільше потребує допомоги, називають:
- внутрішньо переміщених осіб;
- людей похилого віку;
- осіб з інвалідністю;
- інші категорії громадян, які вже перебувають у фокусі гуманітарної підтримки.
Отже, у публічному вимірі вже зрозуміло головне: безкоштовні продукти не будуть “акцією для всіх”, а стануть частиною адресної підтримки тих, хто реально цього потребує.
Що для цього змінюватимуть у законодавстві
Щоб система не залишилася лише на рівні меморандуму, уряд готує окрему нормативну рамку. За словами заступника міністра Тараса Висоцького, планується ухвалити спеціальний закон «Про банки продовольства», а також змінити податкове та екологічне законодавство.
Серед напрямів, які вже публічно озвучуються:
- введення двох типів термінів придатності;
- створення податкових стимулів для бізнесу;
- формування правил, які зроблять передачу непроданих продуктів системною, а не ситуативною практикою.
Ідея тут у тому, щоб ритейлу та виробникам було вигідніше передати продукт у систему допомоги, ніж витрачатися на його знищення.
Чому це важливо для бізнесу
Для торговельних мереж і виробників food banking — це не лише питання соціальної відповідальності. Це ще й питання економіки.
Сьогодні непродані продукти часто означають прямі витрати на списання, логістику і утилізацію. За оцінками ринку, мережі можуть витрачати близько 3500 грн за тонну на утилізацію такої продукції, і ці витрати врешті частково вшиваються в кінцеву ціну товару. Саме тому food banking у владі подають і як механізм зменшення навантаження на бізнес та систему відходів.
Інакше кажучи, мова не лише про гуманітарну місію, а й про спробу зробити продовольчий ланцюг менш збитковим і менш абсурдним.
Яка мета системи
Уряд поки говорить обережно, але амбітно. Проміжна ціль — спрямовувати на соціальні програми до половини нереалізованих продуктів, а в перспективі наблизитися до рівня 80%, як у найкращих європейських практиках. Це ще не затверджений результат, а орієнтир, на який хоче вийти система після запуску законодавчої моделі та побудови інфраструктури. Ці орієнтири наводять українські медіа, що переповідають урядові плани.
Запуск food banking в Україні — це потенційно одна з найрозумніших соціально-економічних реформ у сфері продовольства. Вона поєднує одразу три речі: підтримку людей, зменшення харчових втрат і скорочення витрат на утилізацію.
Головне, що варто розуміти вже зараз: мова йде не про разову “роздачу з магазинів”, а про створення повноцінної системи, де непродані, але безпечні продукти проходитимуть через банки продовольства і безкоштовно потраплятимуть до тих, хто справді цього потребує. Якщо законодавчу основу дійсно швидко добудують, Україна може перейти від хаотичної добровільної благодійності до сталого механізму, який давно працює в країнах ЄС.
Джерело інформації та фото: today.ua
