Україна входить у період нового цінового тиску, і головний тригер зараз — не внутрішній попит, а енергоносії. На тлі загострення конфлікту на Близькому Сході світові енергетичні ринки різко відреагували на ризики для постачання через Ормузьку протоку. Національний банк України вже визнав, що з початку березня ціни на енергоносії стрімко зросли саме через геополітичну ескалацію в регіоні. Пише today.ua
Для України ця історія відчувається гостріше, ніж для багатьох інших країн. Причина не лише в тому, що дорожчає нафта, а й у структурі самого ринку: країна імпортує значну частину пального, а значить будь-який зовнішній стрибок ціни швидко перетворюється на внутрішній інфляційний фактор. Заступник голови НБУ Володимир Лепушинський прямо заявив, що подорожчання нафтопродуктів на тлі конфлікту на Близькому Сході може додати до інфляції близько 0,45 відсоткового пункту.
Чому паливо так швидко впливає на все
Пальне в українській економіці — це не просто витрати автомобілістів. Це логістика, дистрибуція, виробничі ланцюги, аграрні роботи, будівництво, міські перевезення і частина собівартості майже будь-якого товару чи послуги.
Коли дорожчає дизель, зростає ціна перевезення сировини, доставки готової продукції, роботи агротехніки, генераторів, комерційного транспорту. Усе це не завжди миттєво, але майже неминуче перекладається на кінцевого споживача. Саме тому ринок пального традиційно працює як мультиплікатор інфляції: він не просто додає кілька гривень на стелі АЗС, а розносить подорожчання далі по економіці.
Ситуацію додатково загострює сезонний фактор. Весна — це старт активних польових робіт, а отже пік попиту на дизель з боку агросектору. Для країни з великою часткою аграрної економіки це особливо чутлива фаза. Якщо пальне входить у посівну вже дорогим, воно автоматично тисне на собівартість майбутнього врожаю.
Що вже каже НБУ
Національний банк не говорить мовою емоційних заголовків, але його сигнали доволі чіткі. У березневому макроекономічному огляді регулятор прямо вказав, що стрімке зростання цін на енергоносії з початку місяця пов’язане з ескалацією конфлікту на Близькому Сході та обмеженням постачання через Ормузьку протоку, через яку проходить близько 30% світового морського експорту нафти і майже 20% глобальних поставок LNG.
Окремо НБУ визнає, що цей зовнішній шок уже впливає на українські макропоказники. За словами Лепушинського, наслідком може стати не лише вища інфляція, а й зростання імпортних витрат України на $1,5–3 млрд. При цьому НБУ поки не змінює загальний прогноз динаміки ВВП, але сам факт окремої оцінки інфляційного ефекту означає: регулятор вважає ризик достатньо реальним, щоб публічно його зафіксувати.
Чому в Україні ефект відчувається болючіше
Проблема України не тільки в глобальному ринку. Вона ще й у власній вразливості.
По-перше, країна живе в умовах повномасштабної війни, що саме по собі збільшує логістичні витрати, страхові ризики, втрати інфраструктури та загальну крихкість ринку.
По-друге, на інфляцію тиснуть і внутрішні фактори: пошкодження енергосистеми, сезонне весняне подорожчання овочів, дорогі ресурси для бізнесу і нестабільні очікування щодо зовнішнього фінансування. Ще в липні 2025 року НБУ попереджав, що інфляція знижуватиметься повільніше, ніж очікувалося раніше, зокрема через фактичне послаблення гривні щодо євро та інші витратні фактори.
По-третє, валютний ринок знову працює під підвищеним навантаженням. НБУ змушений підтримувати баланс через інтервенції, продаючи валюту з резервів, аби згладжувати дисбаланс попиту і пропозиції. Сам механізм таких інтервенцій є стандартним для нинішньої моделі валютного ринку, і Нацбанк уже неодноразово пояснював, що використовує їх як інструмент стабілізації.
Що буде з цінами далі
Найважливіше питання зараз не в тому, чи продовжить дорожчати пальне. Ринок уже виходить із припущення, що воно залишатиметься дорогим доти, доки геополітична напруга в енергетичному коридорі Близького Сходу не знизиться.
Питання в іншому: наскільки швидко цей шок розійдеться по інших категоріях. Найімовірніше, першими реагуватимуть:
- продукти харчування, особливо ті, де велика логістична складова
- послуги перевезення і сервісний сегмент
- товари повсякденного попиту
- частина промислової продукції, де енергія та доставка мають відчутну вагу в собівартості
До цього додається ще один сезонний тригер — передвеликодній період, коли попит на продовольчі товари традиційно посилюється. У звичайний рік це лише короткий ціновий рух. У рік дорогого пального це стає додатковим каталізатором.
Чи може НБУ це зупинити
Не повністю.
Нацбанк може згладжувати валютні коливання, стримувати інфляційні очікування, працювати зі ставкою та комунікацією, але він не може скасувати глобальний нафтовий шок або фізично здешевити імпортне пальне для України. Саме в цьому і полягає головне обмеження монетарної політики: вона добре працює проти внутрішнього перегріву, але значно слабше — проти зовнішнього цінового удару, особливо в економіці воєнного часу.
Інакше кажучи, НБУ може пом’якшити наслідки, але не може повністю нейтралізувати їх джерело.
Розмови про те, що “все подорожчає”, звучать занадто грубо для точної економічної оцінки. Але в ширшому сенсі напрям руху вже зрозумілий: паливний шок із Близького Сходу додає Україні нового інфляційного тиску в момент, коли внутрішня економіка і без того залишається надзвичайно вразливою.
Для споживача це означає одне: найближчими тижнями цінова стабільність буде слабшою, а для бізнесу — що витрати на логістику, енергію та закупівлі залишаться під тиском. І поки джерело цього тиску лежить поза межами України, швидкого й легкого способу його прибрати просто не існує.
Джерело інформації та фото: today.ua
