Україна готується до однієї з найбільших реформ у сфері виконавчого провадження за останні десятиліття. Законопроєкт №14005, який уже пройшов перше читання у Верховній Раді, пропонує повністю змінити підхід держави до контролю за боргами — від ручних процедур до інтегрованої цифрової моделі.
Ключова ідея — не конфіскація майна, а автоматичне блокування будь-яких дій з ним до повного погашення заборгованості. Пише today.ua
Як працюватиме нова система
Основою реформи стане Єдиний реєстр боржників, який інтегрується з державними базами, банківським сектором і сервісами МВС. Після внесення особи до реєстру:
- усі угоди з нерухомістю (купівля-продаж, дарування, переоформлення) автоматично блокуються;
- будь-які дії з автомобілями та технікою через МВС стають недоступними;
- банки перевіряють статус боржника та блокують операції, які можуть дозволити приховати активи;
- нотаріуси отримують миттєвий сигнал системи і не можуть посвідчувати угоди до закриття боргу.
Людина може володіти та користуватися майном, але не має права його продати чи переписати, доки борг не буде погашений. Після оплати система автоматично синхронізується, формує підтвердження та виключає особу з реєстру без заяв, походів до виконавців чи додаткової бюрократії.
Що ця реформа НЕ передбачає
Навколо законопроєкту активізувалися інформаційні маніпуляції — передусім заяви про “масовий продаж житла”, “автоматичне списання грошей” чи “конфіскацію єдиної квартири”.
Це — фейк.
Норма не змінює жодного правила, що стосується накладення стягнення на житло.
Як і сьогодні:
- рішення про примусове вилучення майна можливе лише за рішенням суду,
- і лише у визначених законом випадках.
Реформа торкається лише механізму контролю, а не правил примусового продажу.
Навіщо це робиться
Україна стикається з рекордним накопиченням прострочених зобов’язань — особливо у сфері комунальних послуг. Схеми з переписуванням майна на родичів або продажем активів перед початком стягнення стали масовими.
Автоматизація дозволить:
- мінімізувати зловживання,
- зменшити корупційні ризики у виконавчій службі,
- унеможливити ухилення від виконання рішень судів,
- забезпечити прогнозований і прозорий процес стягнення.
Фактично мова йде про перехід до моделі, яка давно працює в країнах ЄС: якщо є борг — ти не можеш відчужити майно, поки його не погасиш.
Стратегічне значення реформи
Якщо закон ухвалять остаточно, Україна отримає цифрову інфраструктуру, яка:
- підвищить довіру до судових рішень,
- створить безпечніші умови для кредиторів,
- збільшить дисципліну платежів у сфері ЖКГ,
- наблизить систему виконавчого провадження до європейських стандартів.
Реформа не про покарання, а про відновлення ринкової відповідальності, яка є базою для роботи будь-якої економіки — від комунальних платежів до корпоративних кредитів.
