Вплив інших культур на українські прізвища є значним, особливо коли мова йде про історичний взаємозв’язок з єврейською громадою. На Правобережній Україні, де євреї колись складали значну частину міського населення, цей вплив є особливо помітним. Знавець української лінгвістики Юліан Редько у своїй праці “Сучасні українські прізвища” висвітлює, як взаємодія між українцями та їхніми єврейськими сусідами відбивалася на прізвищах, які часто виникали з прізвиськ.
Деякі з цих прізвищ мають явні коріння в єврейській культурі. Наприклад, прізвище “Атлас” є досить поширеним серед євреїв. Інші, такі як “Габінет” чи “Зельман”, могли походити від імен осіб, що орендували приміщення для православних церков. Прізвища на кшталт “Бухер”, “Верхер”, “Маргулес”, “Ребман”, “Рубін”, “Шабас”, “Шайгець” та “Кумріг” також є прикладами єврейських родових імен, що увійшли в український контекст.
Цікавою є також географічна зв’язність деяких єврейських прізвищ. За даними ізраїльського філолога Вольфа Московича, приблизно тридцять відсотків єврейських прізвищ мають походження від назв країн Центральної та Східної Європи, що включає і Україну. Такі прізвища часто походять від назв місцевостей, де євреї мешкали або були активні, як наприклад “Бродський” від міста Броди, або “Заводовкер” від села Завадівка.
Історія українських прізвищ, таким чином, є віддзеркаленням багатовікових взаємодій і культурної інтеграції, що є свідченням багатогранності української історії та її зв’язків з іншими народами Європи.
Джерело інформації та фото: tsn.ua
