Український бізнес зіткнувся з новим ризиком для обігових коштів: за оцінкою народного депутата Ярослава Железняка, держава накопичила близько 18 млрд грн невідшкодованого ПДВ експортерам. Паралельно Верховна Рада досі не ухвалила Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки — документ, виконання якого пов’язане з євроінтеграційними зобов’язаннями та фінансуванням України з боку ЄС. Today
Важливе уточнення: йдеться не про «виплати українцям» у вигляді соціальної допомоги. Мова про відшкодування ПДВ бізнесу, насамперед експортерам — тобто повернення компаніям коштів, які вони вже фактично профінансували в межах податкового механізму. Саме тому затримка таких виплат має прямий вплив на ліквідність підприємств, закупівлю сировини, виплату зарплат, логістику та подальші інвестиції.
Звідки взялися 18 млрд грн
13 жовтня народний депутат Ярослав Железняк заявив із парламентської трибуни, що обсяг невідшкодованого ПДВ бізнесу сягнув приблизно 18 млрд грн. За його словами, водночас Україна ризикує недоотримати 365 млн євро європейського фінансування через невиконання одного з антикорупційних зобов’язань.
У перерахунку на гривню ці суми приблизно співставні. Саме на цьому Железняк і побудував свою тезу: кошти, які потенційно могли б надійти від ЄС, приблизно відповідають обсягу ПДВ, повернення якого бізнесу, за його оцінкою, зараз затримується. Втім, тут важливо розділяти два питання.
18 млрд грн невідшкодованого ПДВ і 365 млн євро європейського фінансування — це не одна й та сама бюджетна операція. Йдеться про політичне й економічне зіставлення двох сум, яке зробив депутат. Офіційні документи ЄС підтверджують прив’язку виплат Україні до виконання реформ, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією, але не означають автоматичного спрямування конкретного європейського траншу саме на відшкодування ПДВ.
Що відбувається з Антикорупційною стратегією
У центрі дискусії — законопроєкт №15230-д «Про затвердження Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки». Документ був зареєстрований 27 липня 2026 року та включений до порядку денного Верховної Ради 1 вересня. Профільний комітет рекомендував парламенту прийняти законопроєкт у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням. Водночас станом на зараз офіційна картка Верховної Ради показує статус «очікує розгляду». Тобто документ підготовлений і пройшов комітетський етап, але остаточного рішення парламенту ще немає.
Чому цей законопроєкт важливий для грошей від ЄС
Антикорупційна стратегія — не просто внутрішній політичний документ. Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції прямо зазначав, що законопроєкт №15230-д спрямований на виконання заходів Дорожньої карти з питань верховенства права та не суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України. Європейська модель фінансової підтримки України дедалі сильніше побудована за принципом:виконання погоджених реформ → перевірка Єврокомісією → наступний платіж.
Це особливо помітно в Ukraine Facility.
У липні 2026 року Рада ЄС оновила Ukraine Plan, додавши понад 8,3 млрд євро додаткового фінансування та нові реформаторські кроки, серед яких окремо названі верховенство права й антикорупційні реформи. А у вересні ЄС уже погодив Україні черговий платіж майже на 3 млрд євро після підтвердження виконання десяти наступних індикаторів реформ. Тобто зв’язок між реформами та фінансуванням — не політична метафора, а фактичний механізм роботи Ukraine Facility.
Чи справді Україна вже втратила 365 млн євро
Ні, говорити про остаточну втрату цих коштів поки передчасно. Коректніше сказати, що затримка виконання погоджених реформ створює ризик затримки або зменшення відповідного фінансування. У механізмі Ukraine Facility платежі здійснюються після перевірки виконання визначених індикаторів. Якщо певний крок не виконаний, це може впливати на обсяг або строки чергового траншу.
Тому формулювання «ЄС уже забрав 365 млн євро» було б неточним. Так само поки немає підстав стверджувати, що ці 365 млн євро автоматично могли б бути спрямовані на повернення ПДВ експортерам.
Це два різні бюджетні потоки. Але з макрофінансової точки зору логіка зрозуміла: чим менше зовнішнього фінансування отримує бюджет, тим складніше державі одночасно фінансувати оборону, соціальні видатки, обслуговування боргу та податкові відшкодування бізнесу.
Чому затримка ПДВ особливо болюча для експортерів
Для експортного бізнесу відшкодування ПДВ — це не бонус від держави. Це частина звичайного податкового механізму. Компанія купує сировину, обладнання, пальне, логістику та інші товари й послуги з ПДВ. При експорті застосовується нульова ставка, тому сформований податковий кредит за певних умов підлягає бюджетному відшкодуванню. Коли повернення затримується, гроші фактично «зависають» у держави.
Для підприємства це означає дефіцит оборотного капіталу. А далі запускається ланцюг: менше грошей на закупівлю сировини → менший обсяг виробництва → складніше фінансувати зарплати та логістику → дорожче залучати кредити → нижча конкурентоспроможність експорту.
Особливо чутливі до таких затримок аграрні, металургійні, машинобудівні та інші компанії з великим експортним оборотом.
18 млрд грн — це фактично безвідсоткове фінансування держави бізнесом
Саме так на затримку відшкодування можна дивитися з точки зору корпоративних фінансів. Якщо компанії повинні отримати назад ПДВ, але місяцями не отримують ці кошти, вони вимушені фінансувати касовий розрив власними ресурсами або кредитами.
Тобто бізнес одночасно:
- сплатив податок у ціні закупівель;
- не отримав його назад;
- і ще може платити банку відсотки за кредит, яким замінив відсутні оборотні кошти.
На рівні всієї економіки це може перетворюватися на серйозний фактор тиску на інвестиції та виробництво.
Що саме передбачає Антикорупційна стратегія
Законопроєкт №15230-д має стати рамковим документом державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки. За даними урядового порталу євроінтеграції, стратегія визначає цілі, пріоритетні напрями та механізми формування єдиної системи запобігання і протидії корупції.
Йдеться не про один антикорупційний орган чи окрему кримінальну норму. Документ повинен визначити державну політику на п’ять років, систему координації між органами влади та механізм контролю виконання антикорупційних заходів. Профільний комітет уже рекомендував законопроєкт до прийняття за основу.
Чому питання виходить далеко за межі боротьби з корупцією
У нинішній фінансовій моделі України реформи безпосередньо пов’язані з доступом до міжнародного фінансування.
Це означає, що затримка одного законодавчого рішення потенційно може мати наслідки одразу у кількох площинах:
- для державного бюджету — менший або пізніший зовнішній ресурс;
- для бізнесу — більший ризик затримок бюджетного відшкодування;
- для інвесторів — додатковий сигнал щодо темпів реформ;
- для євроінтеграції — відставання від погоджених дорожніх карт.
Саме тому історію з Антикорупційною стратегією не варто розглядати лише як парламентську політичну дискусію. Це вже питання макрофінансової стабільності.
ЄС поступово переходить до моделі «гроші за результат»
Ukraine Facility демонструє нову реальність для української економічної політики. Європейський Союз готовий надавати Україні десятки мільярдів євро, але дедалі більша частина коштів прив’язана до конкретних реформ та індикаторів. Загальний обсяг Ukraine Facility на 2024–2027 роки перевищує 50 млрд євро, а після рішень 2026 року фінансова підтримка була додатково розширена.
Для України це означає просту зміну логіки. Недостатньо домовитися про гроші політично. Потрібно виконати конкретні умови, після чого Єврокомісія перевіряє результат. Що це означає для бізнесу Для підприємств проблема набагато практичніша, ніж парламентські дискусії про антикорупційну політику.
Компанії планують cash flow на місяці вперед. Якщо у фінансовій моделі закладено повернення значного обсягу ПДВ, а держава затримує виплату, бізнесу доводиться терміново шукати заміну цим коштам. Це можуть бути банківські кредити, відстрочення платежів постачальникам, скорочення інвестицій або перенесення закупівель. У воєнній економіці, де вартість капіталу і без того висока, такий касовий розрив особливо небезпечний.
Але політичні звинувачення потрібно відокремлювати від фактів
У первинних повідомленнях ця історія подається дуже емоційно — аж до тверджень, що влада нібито навмисно не ухвалює закони через бажання зберегти «корупційні інструменти».
Такі оцінки є політичною позицією Ярослава Железняка, а не встановленим фактом.
Підтверджено інше:
- законопроєкт №15230-д існує та залишається на розгляді парламенту;
- антикорупційні та правові реформи є частиною зобов’язань України перед ЄС;
- фінансування за Ukraine Facility справді залежить від виконання погоджених індикаторів;
- а цифру близько 18 млрд грн невідшкодованого ПДВ та її зіставлення з 365 млн євро озвучив сам депутат.
Ситуацію навколо 18 млрд грн варто описувати точніше, ніж це зроблено в гучних заголовках. Йдеться не про заблоковані соціальні виплати «частині українців», а про можливу затримку бюджетного відшкодування ПДВ підприємствам-експортерам. Одночасно Україна затягує з ухваленням Антикорупційної стратегії на 2026–2030 роки — документа, який пов’язаний із євроінтеграційними зобов’язаннями та системою фінансування ЄС.
Чи означає це автоматичну втрату 365 млн євро? Поки ні. Чи створює затримка реформ ризик для майбутніх траншів? Так — саме так побудована система Ukraine Facility. А для бізнесу головна проблема вже сьогодні проста: якщо десятки мільярдів гривень ПДВ справді зависають у бюджеті, це фактично вилучає величезний обсяг оборотного капіталу з української економіки саме в момент, коли підприємствам він потрібен найбільше.
Джерело інформації та фото: today.ua
