Україна готує наступний великий крок у фінансовій інтеграції з Європейським Союзом — приєднання до Єдиної зони платежів у євро, або SEPA. Пише today.ua
У проєкті Програми діяльності Кабінету Міністрів, який уряд подав до Верховної Ради 17 серпня 2026 року, передбачено завдання подати заявку на приєднання України до SEPA у 2027 році. Сам проєкт постанови №15521 станом на 19 серпня перебуває на опрацюванні парламентських комітетів.
Для звичайного українця це може означати дешевші й простіші банківські перекази в євро між Україною та країнами Європи.
Для бізнесу — спрощення розрахунків з європейськими контрагентами.
Але є принциповий момент:
приєднання до SEPA не означає переходу України з гривні на євро.
Йдеться про платіжну інфраструктуру та правила банківських переказів у євро, а не про зміну національної валюти.
Що таке SEPA простими словами
SEPA — Single Euro Payments Area, або Єдина зона платежів у євро.
Її головна ідея полягає в тому, щоб переказ євро між банками різних країн-учасниць був максимально схожим на звичайний внутрішній банківський платіж.
Учасники працюють за спільними стандартами, правилами та технічними вимогами.
Міністерство фінансів називає потенційне приєднання України до SEPA своєрідним «фінансовим безвізом» і зазначає, що системою користуються сотні мільйонів людей та компаній у десятках європейських країн.
Для українця це можна пояснити дуже просто:
сьогодні міжнародний переказ у євро часто сприймається як окрема складна банківська операція, а після повноцінної інтеграції до SEPA такі платежі мають стати значно ближчими до звичайних європейських переказів.
Чи означає це, що Україна переходить на євро
Ні.
Це, мабуть, найголовніше уточнення у всій темі.
SEPA — не єврозона.
Приєднання до системи не означає:
- скасування гривні;
- заміну цін у магазинах на євро;
- виплату зарплат виключно в євро;
- переведення всіх банківських рахунків у європейську валюту;
- автоматичний вступ України до єврозони.
Гривня залишається національною валютою України.
SEPA стосується передусім банківських платежів у євро між учасниками європейського платіжного простору.
Тому правильніше говорити не «Україну переводять на євро», а:
«Україна готується приєднатися до європейської системи платежів у євро».
Що планує уряд
Проєкт Програми діяльності Кабміну було зареєстровано у Верховній Раді 17 серпня 2026 року під №15521. Серед його євроінтеграційних завдань є подання заявки України на приєднання до SEPA у 2027 році.
Це означає, що Україні потрібно не просто написати заявку.
До моменту її подання країна має привести значну частину фінансового законодавства та системи контролю у відповідність до вимог ЄС та Європейської платіжної ради.
І ця робота вже триває.
Законодавство для SEPA почали готувати заздалегідь
Ще у грудні 2025 року уряд схвалив пакет законодавчих змін, необхідних для приєднання до SEPA.
Одна з ключових сфер — протидія відмиванню доходів і фінансуванню тероризму, або AML/CFT.
Українські правила мають відповідати європейському acquis та стандартам FATF.
У січні 2026 року представники Європейської Комісії вже обговорювали з українською парламентською стороною відповідний законопроєкт №14327 і надали технічні зауваження щодо його відповідності праву ЄС.
Тобто мова йде не про декларативну ідею «колись вступити в SEPA».
Україна вже змінює нормативну базу під конкретні європейські критерії.
Українська платіжна система теж уже стала ближчою до Європи
Не вся підготовка стосується законів.
Є ще технічна частина.
Україна вже використовує міжнародний формат номерів рахунків IBAN, а нове покоління Системи електронних платежів НБУ працює на базі міжнародного стандарту ISO 20022 та у цілодобовому режимі. НБУ ще під час запуску нової СЕП прямо зазначав, що ISO 20022 разом з IBAN створюють технологічну основу для майбутнього приєднання України до SEPA.
Тобто частина необхідної платіжної інфраструктури вже існує.
Що SEPA дасть звичайним українцям
Найвідчутніша потенційна зміна — міжнародні перекази у євро.
Після приєднання України до SEPA громадяни зможуть отримати доступ до платежів за спільними європейськими правилами.
На практиці це має означати:
- швидші перекази в євро;
- менші банківські комісії;
- зрозуміліші правила;
- простіші платежі між українськими та європейськими рахунками;
- менше посередників у платіжному ланцюгу.
Мінфін прямо очікує, що приєднання дозволить українцям і бізнесу проводити міжнародні єврові перекази швидше та з меншими витратами.
Особливо це може бути важливим для українців, які:
працюють із європейськими компаніями;
отримують або надсилають гроші родичам у ЄС;
навчаються за кордоном;
оплачують товари чи послуги європейським компаніям;
мають рахунки або фінансові зобов’язання в євро.
Що зміниться для ФОП та українського бізнесу
Для бізнесу ефект може бути навіть помітнішим. Українські компанії регулярно працюють із контрагентами в Польщі, Німеччині, Чехії, Румунії, Франції, Італії та інших країнах.
Кожен транскордонний платіж — це не лише гроші за товар або послугу, а й банківська комісія, час на обробку, валютний контроль та інші операційні витрати. SEPA має спростити саме платіжну частину цього процесу.
Для українського ФОП, який отримує оплату від європейського клієнта, потенційно це може означати дешевший та зручніший переказ євро на український рахунок.
Для компанії-імпортера — простішу оплату європейському постачальнику.
Для експортера — менші витрати на отримання виручки.
Мінфін оцінював економію у десятки мільйонів євро
Міністерство фінансів раніше оцінювало потенційний ефект від інтеграції досить високо.
За розрахунками відомства, Україна після приєднання до SEPA потенційно може економити 70–100 млн євро щороку на міжнародних переказах.
Для близько 120 тисяч українських малих і середніх компаній, які регулярно експортують до ЄС, Мінфін оцінював можливу середню річну економію приблизно у 4 тисячі євро на одну компанію.
Це оцінки уряду, а фактичний ефект залежатиме від конкретних тарифів банків і майбутньої моделі підключення України.
Але загальний напрям очевидний: транскордонний рух євро має стати дешевшим.
SEPA чи SWIFT: у чому різниця для користувача
Сьогодні міжнародні перекази часто проводяться через SWIFT.
Це глобальна система банківського обміну повідомленнями, яка працює з різними валютами та країнами.
SEPA — значно вужча система: вона спеціально орієнтована на платежі в євро в межах відповідного європейського простору.
Умовно:
| SWIFT | SEPA | |
|---|---|---|
| Географія | глобальна | переважно європейський простір |
| Валюти | різні | євро |
| Комісії | можуть бути вищими | зазвичай стандартизованіші |
| Посередники | можуть бути | зазвичай менше |
| Призначення | міжнародні платежі загалом | єврові платежі між учасниками SEPA |
SEPA не скасує SWIFT.
Українські банки й надалі використовуватимуть глобальні системи для платежів, які не підпадають під SEPA.
Чи стане переказ з України до ЄС безкоштовним
Не обов’язково.
Теза «SEPA = безкоштовні перекази» була б перебільшенням.
У системі діють стандартизовані правила, але остаточні тарифи для клієнта можуть залежати від банку, типу переказу та конкретного продукту.
Головний очікуваний ефект — суттєве зниження вартості та спрощення переказів, а не гарантія нульової комісії для кожного платежу. Мінфін також говорить саме про менші комісії та зниження транзакційних витрат.
А що буде з банківською таємницею
Це одна з найбільш дискусійних частин підготовки до SEPA.
Для виконання європейських вимог уряд запропонував створення Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Але тут є кілька дуже важливих уточнень.
За інформацією Мінфіну, до такого реєстру планується включати лише:
- номер IBAN;
- ПІБ власника;
- назву банку.
При цьому до реєстру не планують включати залишки коштів, рух грошей по рахунку чи вміст банківського сейфа.
І ще важливіше: положення щодо функціонування цього реєстру за запропонованою моделлю мають набрати чинності лише з моменту вступу України до Європейського Союзу, а не автоматично після подання заявки до SEPA.
Тому твердження «через SEPA податкова побачить усі банківські рахунки та всі транзакції» є надмірним спрощенням.
Хто матиме доступ до майбутнього реєстру
Мінфін зазначав, що доступ планується надати лише визначеним законом державним органам через захищені канали та в межах відповідних повноважень.
Серед них можуть бути Держфінмоніторинг, НАБУ, БЕБ, ДБР, Національна поліція, СБУ, прокуратура, НАЗК та АРМА.
Тобто такий реєстр не має бути публічною базою, де будь-хто може подивитися рахунки іншої людини.
Чому SEPA пов’язана з фінмоніторингом
Щоб одна країна стала частиною спільного європейського платіжного простору, інші учасники мають довіряти її фінансовій системі.
Тому правила протидії:
- відмиванню коштів;
- фінансуванню тероризму;
- використанню підставних компаній;
- приховуванню реальних власників;
стають важливою частиною підготовки.
Саме тому пакет законодавчих змін для SEPA значною мірою стосується AML/CFT та стандартів FATF.
Це також пояснює, чому процес приєднання не можна завершити простим технічним підключенням українських банків.
Коли Україна реально може приєднатися до SEPA
Поки коректніше говорити про план подати заявку, а не про дату фактичного вступу.
У проєкті програми уряду ціль встановлена на 2027 рік.
Але між:
«подати заявку»
та
«почати повноцінно працювати в SEPA»
є різниця.
Спочатку Україна має завершити необхідну законодавчу адаптацію, відповідати критеріям Європейської платіжної ради, подати заявку та пройти процедуру оцінки.
Тому говорити, що «з 2027 року всі українці вже користуватимуться SEPA», наразі передчасно.
Що вже зроблено
Підготовка, втім, почалася не сьогодні.
Україна вже:
- перейшла на IBAN;
- запустила нове покоління СЕП на ISO 20022;
- оновлює платіжне законодавство;
- впроваджує відкритий банкінг, що НБУ також пов’язував із євроінтеграцією та вимогами SEPA;
- підготувала пакет AML/CFT-змін;
- обговорює законодавчі вимоги з Європейською Комісією.
Тому заявка у 2027 році має стати не стартом процесу, а результатом кількарічної підготовки.
Джерело інформації та фото: today.ua
