У прифронтових регіонах України склалася парадоксальна ситуація: робота є, зарплати у багатьох сферах досить конкурентні, але знайти працівників стає все складніше. Бізнес продовжує працювати навіть поруч із зоною бойових дій, однак людей, готових виходити на роботу в таких умовах, помітно меншає. Пише today.ua
Найбільше роботодавці шукають працівників робітничих і сервісних спеціальностей: продавців, водіїв, різноробочих, кухарів, вантажників, касирів, барист, автослюсарів та охоронців. Саме ці професії сьогодні тримають базову економіку прифронтових областей — торгівлю, логістику, обслуговування, ремонти й доставку.
До аналізу увійшли Запорізька, Харківська, Сумська, Херсонська та Миколаївська області. І головний висновок простий: попит на людей залишається високим, але ринок праці змінився радикально.
Найчастіше шукають продавців
Продавці залишаються наймасовішою вакансією у прифронтових регіонах. Магазини, супермаркети, невеликі торговельні точки та локальні мережі продовжують працювати, бо людям щодня потрібні продукти, побутові товари й базові послуги.
У травні 2026 року попит на продавців у цих областях навіть зріс — приблизно на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Найвищу медіанну зарплату продавцям пропонують у Херсонській області — близько 16,3 тис. грн. У Харківській області показник становить приблизно 16 тис. грн, у Запорізькій — 15,7 тис. грн. У Миколаївській області продавцям пропонують близько 15 тис. грн, у Сумській — 14,5 тис. грн.
На перший погляд, це не рекордні суми. Але для частини прифронтових міст такі вакансії залишаються одним із найстабільніших варіантів працевлаштування.
Водіям платять найбільше
Якщо дивитися на рівень зарплат, одна з найсильніших позицій — водії. Їх активно шукають через потребу підтримувати доставку товарів, перевезення, роботу підприємств і базову логістику в умовах війни.
Найвищі зарплати водіям фіксують у Харківській області — медіанно близько 32,5 тис. грн. У Херсонській області пропонують приблизно 30 тис. грн. У Сумській, Запорізькій та Миколаївській областях зарплатний рівень для водіїв тримається біля 27,5 тис. грн.
Це одна з найоплачуваніших робітничих спеціальностей серед найпопулярніших вакансій у прифронтових областях.
Причина очевидна: без водіїв не працює торгівля, доставка, виробництво, гуманітарна логістика й частина сервісних напрямів. У таких регіонах водій — це не просто працівник за кермом, а один із ключових елементів життєзабезпечення бізнесу.
Різноробочі знову в топі
Ще одна категорія, де попит залишається стабільно високим, — різноробочі. Їх шукають для ремонтів, відновлення пошкоджених об’єктів, підсобних робіт, виробничих процесів, складів і будівельних задач.
Найактивніше таких працівників шукають у Харківській області. Там медіанна зарплата для різноробочих становить близько 22,5 тис. грн.
У Запорізькій області пропонують приблизно 21 тис. грн. У Миколаївській та Сумській областях зарплати тримаються на рівні близько 20 тис. грн.
Цікаво, що саме вакансії різноробочих стали одними з небагатьох, де активність кандидатів зросла. Кількість відгуків на такі пропозиції збільшилася приблизно на 14%.
Кухарі, баристи й вантажники теж потрібні
Попри війну, у прифронтових містах продовжує працювати громадське харчування, локальний сервіс, кав’ярні, магазини та склади. Саме тому роботодавці активно шукають кухарів, барист, вантажників і касирів.
У Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях стабільно є попит на кухарів. У Запорізькій та Миколаївській областях медіанна зарплата для цієї професії становить приблизно 18,5–19 тис. грн. У Херсонській області — близько 15 тис. грн.
Також у попиті залишаються вантажники, продавці-консультанти, автослюсарі та охоронці. Це показує, що ринок праці прифронтових регіонів тримається не на офісних вакансіях, а на професіях, без яких неможлива щоденна робота міста.
Головна проблема — не вакансії, а люди
Найбільший виклик для роботодавців — не відсутність роботи, а дефіцит кандидатів. У багатьох сферах кількість відгуків на вакансії помітно скоротилася.
Навіть продавці, які традиційно збирають багато відгуків, стали отримувати менше уваги від пошукачів. За рік активність кандидатів у цій категорії впала приблизно на 20%.
Ще сильніше просів інтерес до будівельних вакансій — приблизно на 22%. Менше відгуків отримують також вакансії швачок, автослюсарів і продавців-консультантів.
Причина не лише в зарплатах. Частина людей виїхала в безпечніші регіони, частина змінила професію, частина не готова працювати в умовах підвищених безпекових ризиків. Для бізнесу це означає одне: закрити навіть базову вакансію стає складніше, ніж раніше.
Які вакансії стали привабливішими
Попри загальне скорочення активності пошукачів, деякі професії навпаки отримали більше відгуків.
Найпомітніше зріс інтерес до вакансій різноробочих — на 14%. Також частіше кандидати почали відгукуватися на вакансії барист, касирів і водіїв.
Кількість відгуків на пропозиції для барист збільшилася приблизно на 13%, для касирів — на 12%, для водіїв — на 3%.
Це може свідчити про те, що люди шукають роботу з нижчим порогом входу, швидшим працевлаштуванням або більш зрозумілими умовами. У період нестабільності прості й практичні вакансії часто стають привабливішими за складніші кар’єрні сценарії.
Офісний ринок майже зник
Окрема тенденція — різке скорочення офісних вакансій. У прифронтових областях протягом 2025–2026 років майже не з’являлися пропозиції для брокерів, керівників відділів продажів, менеджерів, супервайзерів, юристів, копірайтерів, аудиторів, фотографів і SMM-менеджерів.
Це не означає, що такі фахівці повністю не потрібні. Але бізнес у прифронтових регіонах зараз фокусується на базовому функціонуванні: продати, доставити, відремонтувати, приготувати, завантажити, охороняти, обслуговувати.
Структура вакансій стала більш “земною” і практичною. У пріоритеті — не розвиток офісних команд, а підтримка щоденної роботи компаній.
Що це означає для ринку праці
Прифронтові області фактично живуть у режимі економіки виживання й адаптації. Бізнес не зупинився, але змінився. Йому потрібні не стільки стратеги, маркетологи й офісні менеджери, скільки люди, які можуть закривати конкретні операційні задачі.
Торгівля потребує продавців і касирів. Логістика — водіїв і вантажників. Виробництво й відновлення — різноробочих. Сфера послуг — кухарів, барист, майстрів і технічних працівників.
Водночас працівники стали обережнішими. Люди оцінюють не лише зарплату, а й безпеку, дорогу до роботи, стабільність роботодавця, ризики обстрілів і можливість переїзду.
Саме тому в частині професій зарплати вже не є єдиним аргументом. Роботодавцям доводиться конкурувати не лише грошима, а й умовами, графіком, людським ставленням і відчуттям безпеки.
У прифронтових областях України робота є, але людей бракує. Найбільше шукають продавців, водіїв, різноробочих, кухарів, вантажників, барист, касирів, автослюсарів та охоронців.
Найвищі зарплати серед популярних робітничих вакансій отримують водії — у Харківській області медіанна пропозиція сягає близько 32,5 тис. грн. Продавцям у різних областях пропонують від 14,5 до 16,3 тис. грн, різноробочим — близько 20–22,5 тис. грн.
Але головна інтрига ринку не в зарплатах. Вакансії є, бізнес шукає людей, а кількість відгуків у багатьох професіях падає. Прифронтовий ринок праці все більше показує нову реальність: працювати потрібно, платити готові, але знайти людину стає найважче.
Джерело інформації та фото: today.ua
