Курс на Незалежність. Як завдяки гранту виробник напівфабрикатів збільшив своє виробництво на 20%

Власне виробництво напівфабрикатів нині відома ТМ «Диканські традиції» розпочала понад 10 років тому. Серед продукції першими були вареники, потім пельмені, а сьогодні в їхньому асортименті навіть найвибагливіший гурман може обрати щось смачненьке.

«Взагалі власну справу розпочала ще 20 років тому, відкривши кафе у селі. Тоді у нашому меню були звичайні «сільські вареники» на кефірі, які я одного разу спробувала експериментально заморозити. З того все й почалося. Згодом кафе ми закрили, приміщення його було дуже мале, а я в пошуках збуту, взявши чотири зразки вареників, поїхала рейсовим автобусом до Полтави. Першим, хто відгукнувся, був магазин «Фортуна». До речі, з ним ми й зараз співпрацюємо. Згодом «сарафанне радіо» зробило свою справу, і нас самих почали шукати», — розповідає засновниця ТМ «Диканські традиції» Алла Таран.

Ще місяць тому під ТМ «Диканські традиції» вироблялось 48 найменувань товарів — напівфабрикати глибокого заморожування. Їхня кількість поступово збільшується, адже виробник намагається постійно розширювати свій асортимент, вводити нову продукцію. Минулого року навіть придбали автоклав для виробництва тушкованки. Добре продаються млинці, пельмені, вареники, а взагалі все залежить від сезону. З осіннього періоду до весняного всі їдять вареники, вони ситніші. Влітку — більше пельмені, млинці. До речі, млинці у великому асортименті — 10 позицій, які ще планують доповнити.

Війна значно вплинула на виробництво напівфабрикатів. Засновниця підприємства відмічає суттєвий попит на їхню продукцію на початку повномасштабного вторгнення.

Ми навіть жили на виробництві перші два-три місяці війни, саме тоді почались величезні проблеми з продуктами в магазинах. Тоді ми на 20-30% збільшили обсяги продажів. У населені пункти, де раніше було по одному рейсу на два тижні, нам доводилось їздити щотижня. Так було до літа, а потім пішло на спад. З осені все налагодилось, аж поки не почали вимикати світло, це взагалі для нас був якийсь апокаліпсис.” – Алла Таран, засновниця ТМ «Диканські традиції»

Магазини не могли брати продукцію ТМ «Диканські традиції», оскільки за найменшого перепаду температури вона починала розтавати. Така ж проблема була і на виробництві.

«У нашу продукцію ми не додаємо хімії, згущувачів, різних добавок. У нас звичайне тісто на яйцях, молоці та воді. Відключення світла суттєво додало проблем нашій роботі. На моєму підприємстві працює багато дівчат, у яких родини та діти. Найстрашніше було дивитися на них і не знати, що їм сказати, чи буде у них завтра робота, зарплата, і чи взагалі ми далі працюватимемо. Завдяки гранту «Курс на Незалежність» у нас з’явився генератор, і ми змогли продовжити роботу», — згадує підприємиця.

Конкурс грантів «Курс на Незалежність» організував у партнерстві агропромхолдинг «Астарта-Київ», Благодійний фонд «Повір у себе», уряд Німеччини — Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку (BMZ) та німецький банк розвитку DEG.

Загалом на конкурс мінігрантів «Курс на Незалежність» подали заявки понад 220 учасників, з яких 60 переможців отримали по 12 тис. євро на розвиток власної справи. Загальний грантовий фонд склав 720 тис. євро.

Асортимент напівфабрикатів ТМ «Диканські традиції» навіть після повномасштабного вторгнення розширюється — додалися ще кілька видів котлет і млинці. За словами засновниці підприємства, саме котлети найдовше тримаються замороженими та користуються популярністю у споживачів. У планах за наступний грант — придбати котлетну машину, адже зараз вони все роблять вручну, розважують, надають форму, обкатують. 

«Про конкурс грантів «Курс на Незалежність» я дізналась від керівника відділу економічного розвитку та залучення інвестицій Диканської ТГ Олексія Івженка. Він постійно нам телефонує, надсилає інформацію, підштовхує брати участь у різних конкурсах. Ось і цього разу саме завдяки йому ми подались на грант, і в нас на підприємстві з’явився генератор та млинна машина», — продовжує вона.

З новим обладнанням потужність виробництва збільшилась на 20%. Розширився асортимент млинців, з’явились бендерики, і це ще не кінець, а тільки початок, говорять на підприємстві.

«Одна наша працівниця завдяки млинній машині на день може виготовити 100-120 кг продукції, а вдвох ця кількість може сягнути 200-300 кг. До того ж, у нас ще є інші плани щодо цих млинців. Ми плануємо їх смажити, газифікувати, не морозити, щоб вони були повністю готові до вживання. Без генератора ми б зупинилися і не працювали. Тож втратили б не тільки працівників, а й клієнтів. Магазинам довелося б шукати інших постачальників», — говорить Алла Таран.

Сировину для виробництва продукції закуповують у місцевих фермерів, з якими вже співпрацюють не перший рік.

«В одних ми беремо якісний сир, в інших — молочну продукцію. У радіусі 15-30 км від нас ягоди, овочі, їх теж намагаємось закуповувати наперед, щоб на сезон вистачило. У 2022 році проблем із сировиною майже не було. Єдине, була проблема з молодою капустою, раніше ми її купували у фермерів з Херсона. У інших була проблема з борошном, нас же виручив місцевий завод «Диканька млин», там борошно лише вищого ґатунку, таке як нам потрібне. Вони видавали по 1-2 тонни, тож нам вистачило для виробництва», — зазначає засновниця ТМ «Диканські традиції».

Сьогодні грантові проєкти дають можливість створювати та розвивати власний бізнес. З особистого досвіду жінка радить брати участь у всіх можливих конкурсах, а головне — вірити у свої можливості та перемогу.

«Раніше, коли ми тільки починали працювати, можливо, гранти й були, але ми про них не знали. Зараз все це доступно, інформації дуже багато, тут слід мати бажання, а можливостей — безліч. Проте зауважу, що грант — це непросто, над ним потрібно працювати. Потрібно його написати, звітувати, розуміти, на що ти йдеш, але це дає свої результати і плюси. І я вчергове наголошую, що обов’язково будемо подаватися на наступні. Ми хапаємось за будь-який шанс, який дасть нам подальший розвиток, можливість допомогти військовим, людям. Якщо нам це дається — значить, це потрібно», — підсумувала Алла Таран. 

Джерело та фото: новини агробізнесу